Історія Березані

Історична довідка по острову Березань
БерезаньПерше поселення греків в Північному Причорномор’ї знаходиться на острові Березань. В даний час Березань – це невеликий острів (890м. х 480м.), розташований на відстані 12 км. від м. Очакова на виході із Дніпробугського і Березанського лиманів. В давнину о. Березань був значно більшим і, можливо, зв’язувався з материком вузьким перешийком. Перше археологічне дослідження Березані провів на початку XIX ст.. академік В.Келер. В 1847 р. А.С.Уваров зняв план острова, на якому відмітив залишки кількох споруд і ряд курганів. Пробні розкопки поселення були проведені в 1884 р. Р.А.Пренделем. В 1900 р. розкопки проводились Г.Л.Садовським, пізніше Е.Р.Штерном, М.Ф.Болтенко. Наступний етап археологічних досліджень Березанського поселення розпочався в 1960р., коли розкопки очолила експедиція Інституту археології АН УССР (В.В.Лапін, С.Н.Мазараті, В.ВНазаров, В.Крутілов, О.Смірнов), а з 1961р. роботи тут паралельно почала експедиція Державного Ермітажу (К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіна, Я.В.Доманський, С.Л.Соловйов, Д.Є.Чистов).Березань с высоты птичьего полета.
Було встановлено, що поселення виникло в другій половині VIIст.. до н.е. і проіснувало до IIIст.. н.е. Більшість спеціалістів ототожнюють Бережанське поселення з Борисфеном, про заснування якого «в Понті» приблизно в 645/644 р. р. до н.е. сповіщає в «Хроніці» автор першої половини IVст. н.е. єпископ Євсевій, Топонім «Борисфен» стосовно острова, присутній в Хрестоматії із «Географії» Стратона, складеною в середні віки. Клавдій Птоломей сповіщає інший варіант цієї назви – Борисфеніда. В «Історії» Геродота згадується «емпорій борисфенідів». Чи існувало місцеве населення до того, як виникло грецьке, поки що не встановлено. Суперечливим залишається питання про характер і призначення поселення: було воно торгівельним чи аграрно – ремісничим. Немає сумніву, що торгівля грала значну роль в житті Березані, про що свідчить велика кількість господарських ям для збереження товарного зерна, лист на свинцевій пластині VI ст.. до н.е. Але торгівля не була єдиним заняттям переселенців. З появою постійних жителів з’являється необхідність в підсобному домашньому господарстві та ремісничому виробництві для задоволення різних потреб населення. Це підтверджують знахідки сільськогосподарських знарядь, зернотерок, кісток домашніх тварин, залишків ливарного та керамічного шлаків, напівфабрикатів різних ремесел. В результаті більш ніж столітнього циклу досліджень тут відкрито житлові будинки всіх етапів життя поселення, а також громадські споруди, розкопана велика частина території некрополя, розміщеного в районі північно – західного берегу острова отримані в процесі робіт матеріали відрізняються різноманітністю і великою науковою цінністю. Найбільш багаті колекції бережанських знахідок зберігаються в Ермітажі, Одеському та Київському археологічних музеях, в наукових фондах Інституту археології Національної Академії наук України. Результати досліджень, а також їх проблеми знайшли своє відображення в працях дослідників Березані – Є.Р.Штерна, М.Ф.Болтенко, В.В.Лапіна, К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіної, В.В.Назарова та ін. Їх роботи одержали широке визнання наукової громадськості. Виключне значення Березанського поселення в історичній науці визначається тим, що воно являлось першим населеним пунктом, заснованим в Північному Причорномор’ї в ході Великої грецької колонізації. Саме звідси починається історія античних колоній Півдня нашої країни. Від правильного розуміння характеру поселення на Березані багато в чому залежить побудова моделі колонізації в цілому. Острів Березань часто відвідують вчені з Канади, Данії, США, Росії, Болгарії, Польщі, Румунії та інших країн. Щорічно сюди приїжджає багато туристів. Враховуючи необхідність збереження античного поселення на о. Березань потрібна фінансова та матеріальна допомога, насамперед, для розміщення постійного посту воєнізованої охорони, а також виділення коштів для проведення експедиційних та реставраційних робіт, для опублікування наукових праць.
Крутые берега о. Березань. Необхідно забезпечити якісну круглорічну, цілодобову охорону унікальної античної пам’ятки на о. Березань. Особливість охорони полягає в тому, що вихід в море згідно розпорядження Миколаївської державної адміністрації контролюється прикордонниками і дозволяється тільки під час навігації – з 15 квітня по 16 листопада. В іншу пору року потрапити на острів можливо тільки вертолітом. На острові знаходяться напівзруйновані будівлі та споруди часів Великої Вітчизняної війни, яким потрібний поточний ремонт і переобладнання для постійного перебування охорони і собак. Але в цьому випадку в весняно – зимовий періоди потрібний вертоліт для доставки продуктів та прісної води.